You cannot copy content of this page
П’ятниця . Лютий . 28 , 2020
Головна / Всі новини / Історія проти бізнесу. Чи можливий консенсус?
Лише актуальні новини

Історія проти бізнесу. Чи можливий консенсус?

Раді повідомити усім нашим читачам, а віднедавна і глядачам та слухачам дуже приємну новину – редакція запустила новий комунікаційний майданчик для онлайнового мовлення, який діє на базі редакції «Миколаївські ВІСТІ» – громадський прес-центр «Діалог».

Впровадження такого цікавого проєкту стало можливим завдяки підтримці фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні в рамках проєкту «Посилення економічної самостійності та цінності місцевих медіа для місцевої громади», що реалізується Українською Асоціацією Медіа Бізнесу.

Перший ефір ми вирішили присвятити найбільш резонансному питанні у нашому краї – збереженню унікального комплексу фортифікаційних споруд часів І Світової війни, які мають намір поховати під кар’єром піску.

Про унікальність історичної пам’ятки, про результати паспортизації, варіанти вирішення проблемного питання ми поговорили з гостями студії: інженером – гідрогеологом, краєзнавцем, пластуном Миколою Гнатівим та науковцем, деканом інституту телекомунікації Львівської політехніки та громадським активістом Леонідом Озірковським.

Вашій увазі пропонуємо основні тези дискусії.

Миколаївська фортеця – унікальна історична пам’ятка

Ще недавно українці святкували День Конституції, основний закон держави, який усі зобов’язані неухильно дотримуватись. Проте, як показує практика, особливо у сфері земельних питань, його намагаються усіляко обійти. Яскравий приклад – миколаївські фортифікаційні споруди часів І Світової війни, на які місцевий бізнес має власні плани. Для тих, хто вперше чує про миколаївські форти, розповім трішки передісторії.

Розпочалось усе наприкінці минулого року, коли одна з місцевих фірм заявила про свій намір на ділянці «Дроговизька», що на околицях міста Миколаєва, видобувати пісок. І все б нічого, та громадськість ретельно вивчила питання і виявила, що на місці майбутнього кар’єру розташовується пам’ятка місцевого значення – фортифікаційні споруди часів І Світової війни. І хоча вже завершений перший етап паспортизації пам’ятки, радіти ще рано, бо боротьба за її збереження триває ще й досі. Фірма, що має намір розробляти піщаний кар’єр усіляко демонструє, що немає наміру здаватись, але і активна громадськість Миколаєва надійно тримає оборону.

За словами місцевого краєзнавця їй є що відстоювати. «Миколаївські фортифікаційні споруди почали будувати ще задовго до І Світової війни, в 1857 роках, за свідченням істориків. Перекриття були земляні та дерев’яні. Споруди почали будувати, щоб контролювати переправу ворожих військ по річці Дністер. Коли вже у 1910 роках стало зрозуміло, що війна неминуча, їх почали все активніше розбудовувати, перекриття вже робили бетонні. Схожі форти можна побачити десь біля Перемишля у Польщі. Миколаївська фортеця – одна з небагатьох , яка доволі непогано збережена десь на 80-90%. У нас було аж 5 форпостів, серед яких «Вуглярище», «Лиса Гора» та інші. За задумом австрійської армії у нас оборону мали тримати понад 10 тис. вояків. На даний час, миколаївські фортеці практично не мають аналогів у світі, видовбані у пісковиках, скелі та форти добре збережені. Проте сумно повідомляти, що кожного разу буваючи там, бачимо гори сміття. Нещодавно разом з небайдужими ми вже взяли участь в одній толоці. Разом з Миколаївською самообороною розчистили входи. Також користуючись нагодою запрошую усіх на толоку 13 липня з 11-00 ранку». – зауважив Микола Гнатів.

Паспортизація – ще не «імунітет» від кар’єру

Наразі, як згадувалось вище, завершений вже перший етап паспортизації пам’ятки. Що це таке і що він дасть?

«Спроба паспортизації пам’ятки була зроблена ще 4 роки тому, у 2015 році. На той час за кошти районного бюджету паспортизували лише один об’єкт – командний пункт- дот. Якби не ця теперішня ситуація з кар’єром, невідомо як би надалі і чи рухалась ця паспортизація взагалі. Паспортизація – процес часозатратний, бо площа території десь 20 га. Перший етап – встановлення меж фортеці вже завершено, проведена інвентаризація всіх об’єктів, вже встановлені чіткі межі фортеці та захисні зони. Другий етап – виготовлення облікової картки, яка детально описує кожен об’єкт. Зараз триває вже третій етап – виготовлення паспорту, узагальнюючого документу з конкретним присвоєним номером. Вся ця документація затверджена у Львівській ОДА. Проте паспортизація – це ще не імунітет від майбутнього кар’єру, це лише крок вперед у законодавчому полі» – додав Леонід Озірковський.

Куди рухатись далі?

Це питання, мабуть, найбільше хвилює жителів міста Миколаєва та жителів прилеглих до фортеці кварталів.

Серед варіантів запропонованих гостями студії – в подальшому використовувати фортифікаційні споруди як туристичний об’єкт, але спершу їх треба розчистити від чагарників, зробити стежки та зробити промо-акцію цього туристичного майданчика. Та для цього треба ще й мінімальну інфраструктуру, місця для кемпінгу, парковку.

Це матиме ефект – у цьому переконували гості студії. Як приклад вони навели нещодавно організовану ними теренову гру- квест «Миколаївська фортеця», яка зібрала численну молодь. У такий спосіб, каже Микола Гнатів, діти, молодь можуть наочно познайомитись із справжньою живою історією, а не сухим зазубрюванням історичних дат.

«Кар’єр – це короткострокова перспектива, пісок виберуть і яму засиплять, а туризм- це довгострокова перспектива» – в один голос пропонували гості студії.

Серед варіантів також розглядався варіант вилучення земельних ділянок у державну чи комунальну власність, проте такий варіант гостям ефіру видається не надто ефективним та навіть ефемерним.

А тим часом 27 червня у Львівському окружному адмінсуді мало відбутись судове слухання за позовом фірми ТОВ «Західінвест- партнери» до Дроговизької сільської ради про визнання протиправними та скасування рішень Миколаївської районної ради і Дроговизької сільської ради. Проте жодна із сторін не з’явилась.

Проте не хочеться говорити про сумне, а хочеться завершити позитивом – миколаївські печери – чудовий приклад для інших громад, як об’єднавшись можна протистояти як «птахам високого польоту, так і низького».

Редакція триматиме руку на пульсі цієї важливої ситуації та надалі та інформуватиме слухачів про її перебіг.

Можливо ви шукали ці матеріали

Роль акцизного податку у бюджеті Тростянецької ОТГ

Акцизний податок для багатьох громад – це не лише додатковий дохід до місцевого бюджету, а …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Jordan Evans Authentic Jersey